Презентация

https://www.dropbox.com/s/xjprxl4srxgsju7/%D0%A0%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%B0%20%D0%B7%20%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8.ppt?dl=0

      Діти вчаться жити у життя

¨ Якщо дитину завжди критикувати - він вчиться ненавидіти.

¨ Якщо дитина живе серед ворожнечі - вона вчиться агресивності.

¨ Якщо над дитиною сміються, - він стає замкнутим.

¨Еслі дитини завжди в чомусь дорікають - він живе з почуттям провини.

¨ Якщо дитина росте в терпимості - він вчиться сприймати інших.

¨ Якщо дитину іноді хвалити - він починає вірити в себе.

¨ Якщо дитину хвалять - вона вчиться бути вдячним.

¨ Якщо дитина росте в чесності - вона вчиться бути справедливим.

¨ Якщо дитина живе в безпеці - вона вчиться вірити людям.

¨ Якщо дитину підтримують - вона вчиться цінувати себе.

¨ Якщо дитина живе в розумінні та порядності - він вчиться знаходити любов у всьому світі.

·               

      Сім'я -це первинне середовище, де людина  повинна  вчитися  творити добро.

В. Сухомлинський

·              Щасливий той, хто щасливий у себе вдома.

                                 Л. Толстой 

·                   Домашнє вогнище, зігріте теплом вірного друга, робить людину неуразливою.  

                                 М. Андерсен-Нексе 

·                     Повага - це застава, яка зберігає батька й матір так само, як і дитину: перших вона рятує від прикрощів, останню - від муки сумління. 

 О. Бальзак 

1. Бажання втілити в дитині свої нездійсненні мрії або задовольнити власні амбіції.

2. Спроба зробити за дитину те, що вона може зробити сама, гіперопіка.

3. Спроба "відкупитися" від дитини подарунками замість батьківської уваги, спілкування і любові.

4. Виховання дитини з позиції: "Я - дорослий, тому завжди правий, а ти ще маленький, і маєшь завжди слухатися".

5. Ігнорування думок дитини.

6. Потурання будь-яким забаганкам і бажанням дитини.

7. Перекладання на дитину своїх проблем.

8. Використання фізичного покарання як "найдієвішого" методу виховання.

9. Нерозуміння того, що найкраще дитину виховує приклад самих батьків.

10. Нерозуміння того, що дитина - не точна копія батьків, вона унікальна як особистість, а тому має право на індивідуальний, власний розвиток.

Рекомендації та поради батькам щодо розвитку обдарованих дітей 

•    У вихованні необхідно керуватися розумною любов'ю, повагою до дитини.
•    Не забувайте, що тільки ви провідники дітей у цей світ, вам треба створювати умови для розвитку особистості, а жити вони будуть власним життям.
•    Наші діти будуть кращими, ніж ви, досягнуть більшого, і вашою метою повинна бути допомога, але обирати свій шлях повинні вони, а не ви.
•    Виховуйте дитину як  рівню собі – тоді вона буде відстоювати власну думку, поважати інших, буде вільною, талановитою особистістю.
•    Основа виховання – це спілкування. Спілкуйтесь із дітьми, намагайтесь бути в курсі їх справ, підтримуйте їх у будь-яких ситуаціях, пояснюйте існування різних точок зору.
•    Дайте можливість дитині спробувати себе в різних напрямах творчої діяльності: музика, танці, спорт, художня творчість, пошукова діяльність, захоплення науками тощо, але не дозволяйте кидати почату справу, доки не отримає перших результатів – тільки тоді можна зробити певні висновки.
•    Не позбавляйте дитину ігор, забав, казок, створюйте умови для виходу дитячої енергії, рухомості, емоційності.
•    Допомагайте дитині в задоволенні основних людських потреб (почуття безпеки, любов, повага до себе та оточуючих), оскільки людина, енергія якої витрачається на загальні проблеми, найменше спроможна досягти висот самовираження.
•    Залишайте дитину на самоті й дозволяйте займатися своїми справами.
•    Пам’ятайте: «Якщо Ви хочете своїй дитині добра, навчіть ії обходитись без Вас».
•    Підтримуйте здібності дитини до творчості й проявляйте співчуття до її невдач. Уникайте незадовільної оцінки творчих спроб дитини.
•    Будьте терплячими до ідей, поважайте допитливість, питання дитини. Відповідайте на всі запитання навіть якщо вони виходять за рамки дозволеного.
•    Пам’ятайте, навчати слід не того, що може сама дитина, а того, що вона опановує за допомогою дорослого, показу, підказки.
•    Треба заохочувати дитину працювати (навіть обдарованих дітей охоплюють приступи лінощів).
•    Спробуйте робити все разом з дітьми, готуйте їх до дорослого життя (наприклад, обід, ремонт, прибирання і особливо відпочинок – разом).
•    Пам’ятайте, ми завжди радіємо успіхам наших дітей, але й дітям потрібно пишатися своїми батьками та вчителями.
•    Своєчасно помітьте і розвивайте природні здібності дитини.
•    Підтримуйте творчі намагання дитини.
•    Проявляйте співчуття до ранніх невдач.
•    Уникайте зневажливої оцінки творчих спроб дитини.
•    Будьте терплячими до дивовижних, на ваш погляд, ідей, фантазій дитини.
•    Поважайте і розвивайте дитячу зацікавленість, запитання, допитливість.
•    Довіряйте дитині, надаючи їй можливість самостійно займатись улюбленими справами.
•    Допомагайте долати розчарування в процесі творчого пошуку.
•    Цінуйте творчу особистість дитини і допомагайте цінувати це в собі.
•    Створюйте умови для пізнання дитиною власного «Я».
•    Проявляйте симпатію до перших творчих дій, задумів.
•    Знаходьте слова підтримки, особливо, коли дитина намагається творити не лише для себе, а і для тих, кого любить.
•    Спонукайте до нової творчої діяльності.
•    Вірте у неповторність, унікальність, самобутність дитячої особистості.

 Пам'ятка для батьків

 по вихованню культури поведінки у дітей.

                        Чи не демонструйте своїй дитині показну ввічливість і чуйність.

         Дуже скоро він почне вам подрожать і чинити так в першу чергу по відношенню до вас самих.

      Не грубо і не сквернословьте самі. Ваша звичка стане звичкою вашої дитини.

         Не кажіть про чужих людей погано і нешанобливо. Якщо ви покажіть в цьому приклад своїй дитині, чекайте, що дуже скоро він скаже те ж саме про вас.

     Будьте уважними до інших людей. Це урок вашій дитині добра і людяності.

            Не бійтеся вибачитися перед кимось в присутності своєї дитини. У цей момент ви нічого не втрачаєте, лише купуєте повагу своєї дитини.

         Проявляйте благородство навіть тоді, коли вам дуже не хочеться його проявляти, вчіть цій якості свою дитину.

         Пам'ятайте, що поведінка - це дзеркало, в якому відбивається справжній вигляд кожного!

                                           ПАМ'ЯТКА - Порада батькам

· Завтра, коли Ваша дитина прокинеться, скажіть йому: «Доброго ранку!» І .... не чекайте відповіді. Почніть день бадьоро, а не з зауважень і сварок.

· Коли Ви лаєте дитини, не вживайте слів «Ти завжди», «Ти взагалі», «Вічно ти ...». Ваша дитина взагалі і завжди хороший, він лише сьогодні зробив щось не так. Про це і скажіть йому.

· Не розлучайтеся з дитиною в сварці. Спочатку помиріться, а потім ідіть у своїх справах.

· Зазвичай, коли дитина повертається зі школи, його запитують: «Тебе викликали? Яку позначку отримав? »Краще запитайте його:« Що сьогодні було цікавого? »

· Намагайтеся, щоб дитина була прив'язана до будинку, до тих чотирьох стін, в яких живе сім'я. Повертаючись, додому, не забувайте сказати: «А все-таки, як добре у нас вдома!»

· Коли Вам хочеться сказати дитині: «Не бреши, не бреши, не говори неправди», скажіть краще «Не обманюй», А ще краще посміхніться: «Здається, хтось говорить неправду».

· Навіюйте дитині давно відому формулу психічного здоров'я: «Ти хороший, але не краще за інших!».

· Скажіть дитині: «Не будь чепуруном - у класі не люблять чистьох», якби не було і бруднулею - в класі не люблять грязнуль. Будь просто акуратним ».

· Ми, дорослі, вночі відпочиваємо, а дитина - працює, він росте. Коли він встане, добре погодуйте його перед школою.

· Коли дитина виходить з дому, обов'язково проводите його до дверей і скажіть на дорогу: «Не поспішай, будь обережний». Це треба повторювати стільки разів, скільки дитина виходить з дому.

· Коли син або дочка повертаються, зустрічайте їх біля дверей. Дитина повинна знати, що Ви раді його поверненню, навіть якщо він завинив.

· Ні в якому разі не заглядайте в портфель і кишені дитини, навіть якщо вам здається, що Ви все повинні знати про своїх дітей.

· Як би Ви не втомилися, постарайтеся поменше скаржитися дітям. Скаржачись, Ви вчите їх скаржитися, а не шкодувати. Спробуйте, викликати тулилося, ні до себе, а до інших людей, рідним і незнайомим.

· У суперечках з сином або дочкою хоч іноді поступайтеся, щоб їм не здавалося, що вони вічно неправі. Ці Ви навчіть поступатися, визнавати помилки і поразки.

Українське законодавство

про права  та обов’язки   батьків

Закон України „Про загальну середню освіту ”

Ст.29. Права та обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють

І. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право:

•  вибирати навчальні заклади та форми навчання для неповно­літніх дітей;

• приймати рішення щодо участі дитини в інноваційній діяль­ності загальноосвітнього навчального закладу;

• обирати й бути обраними до органів громадського самовряду­вання загальноосвітніх навчальних закладів;

•   звертатися до відповідних органів управління освітою з пи­тань навчання і виховання дітей;

·               захищати законні інтереси дітей.

2. Батьки або особи, які їх замінюють, зобов'язані:

·         забезпечувати умови для здобуття дитиною повної загальної середньої освіти за будь-якою формою навчання; постійно дбати про фізичне здоров'я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їх природних здіб­ностей;

·         поважати гідність дитини, виховувати працелюбність, почут­тя доброти, милосердя, шанобливе ставлення до сім'ї, стар­ших за віком, державної і рідної мови, до народних традицій і звичаїв;

·         виховувати повагу до національних, історичних, культурних цінностей Українського народу, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання та навколишнього природного середовища, любов до України.

                У разі, якщо батьки або особи, які їх замінюють, всупереч висновку відповідної психолого-медико-педагогічної кон­сультації відмовляються направляти дитину до відповідної спеціальної загальноосвітньої школи (школи-інтернату), навчання дитини проводиться за індивідуальною формою.

Закон України „Про освіту”

Ст. 59. Відповідальність батьків за розвиток дитини

1.  Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку дитини як особистості.

2.  На кожного з батьків покладається однакова відповідали за виховання, навчання і розвиток дитини.

3.  Батьки та особи, які їх замінюють, зобов'язані:

·         постійно дбати про фізичне здоров'я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їх природний якостей;

• поважати гідність дитини, виховувати працелюбність, почуття доброти, милосердя, шанобливе ставлення до державної і рідної мови, сім'ї, старших за віком, до народних традицій та звичаїв;

• виховувати повагу до національних, історичних, культурних цінностей українського та інших народів, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання та навколишнього природного середовища, любов до своєї країни;

•  сприяти здобуттю дітьми освіти в закладах освіти або забезпечувати повноцінну домашню освіту відповідно до вимог щодо її змісту, рівня та обсягу;

•   виховувати  повагу  до   законів,   прав,   основних свобод людини.

4. Держава надає батькам і особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов'язків, захищає права сім'ї.

                              Ст. 60. Права батьків

Батьки або особи, які їх замінюють, мають право:

•   вибирати заклад освіти для неповнолітніх дітей;

·                     обирати й бути обраними до органів громадського самоврядування закладів освіти;

•  звертатися до державних органів управління освітою навчання з питань виховання дітей;

•   захищати у відповідних державних органах і суді законні інтереси своїх дітей.

   Сімейний кодекс України

                Виховання дітей у сім’ї з обов’язковим піклуванням батьків про їх здоров’я, фізичний, духовний, моральний розвиток, навчання і підготовку до праці, а також визначення прав і обов’язків батьків та дітей викладені Сімейному кодексі України.

Цей кодекс встановлює порядок і умови одруження, регулює особисті та майнові відносини, які виникають в сім’ї між подружжям, між батьками та дітьми.

Право на виховання дітей є передумовою здійснення обов’язків по вихованню. Право та обов’язки батьків не можливо відокремити від їх особи. Відмовитись від прав і обов’язків вони не можуть, можуть тільки втратити їх по суду. Така втрата тягне за собою надзвичайні наслідки – повне скасування прав та обов’язків стосовно дітей, за винятком одного - матеріального утримання. Підстави, при наявності яких може постати питання позбавлення батьківських прав, передбаченні сттєю164 Сімейного кодексу України.

Таке питання може постати, коли буде встановлено що:

                1. батьки ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини;

                2. батьки жорстоко поводяться з дитиною;

                3. батьки є хронічними алкоголіками;

                4. батьки вдають до будь якої дії експлуатації дитини, примушують її до                   жебракування та бродяжництва;

                5. батьки засудженні за вчинення умисного злочину, щодо дитини;

                6. батьки не забрали дитину з пологового будинку, або з іншого закладу                                   охорони здоров’я без поважних причин і протягом 6 місяців не  виявляли щодо неї батьківського піклування.

Цей перелік підстав свідчить про те, що батьки можуть позбавитись батьківських прав за порушення вимог ст. 150 Сімейного кодексу України, де передбачено, що батьки мають право і зобов’язані виховувати своїх дітей, піклуватися про їх здоров’я, фізичний, духовний та моральний розвиток, навчання, готувати їх до праці.

Ст. 141 Сімейного кодексу України проголошує, що батько та мити мають рівні права та обов’язки щодо своїх дітей у випадках, коли шлюб між ними розірвано. Тому, коли іде мова про позбавлення батьківських прав, слід розуміти, що позбавлення може стосуватися як батька, так і матері, або обох батьків.

Для захисту інтересів дитини суд може прийняти рішення про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав і передачу дитини на опіку органу опіки і піклування. Воно може мати місце тоді, коли подальше перебування дитини у осіб, у яких вона знаходиться, загрожує її здоров’ю, вихованню і небезпечне для неї.. (дитина залишається без їжі, одягу, необхідного постійного догляду, ст. 170 Сімейного кодексу України).

Кодекс України

про адміністративні правопорушення

Адміністративна відповідальність батьків встановлена, виходячи із вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), за ухилення від виконання своїх обов’язків:

Ст.184,част.1 За систематичне ухилення від виконання обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей (при наявності підтверджуючих документів).

Ст.184,часть 2 Передбачена відповідальність за ті дії, які вчинені повторно протягом року після накладання адміністративного стягнення по першій частині цієї статті (при наявності підтверджуючих документів).

Ст. 184,част. 3 За вчинення неповнолітнім у віці від 14 до 16 років правопорушення, яке передбачає відповідальність відповідно до Кодексу про адміністративні порушення.

Ст. 184,част. 4 До неповнолітніх, які відповідно до статті 22 Кримінального Кодексу не є суб’єктами і не можуть нести кримінальної відповідальності, застосовують примусові заходи виховного характеру, які передбачені ст.105 Кримінального Кодексу України, а батьки несуть адміністративну відповідальність.

Зловживання батьківськими правами може бути в різних формах і з різними наслідками дій батьків. Так, постійне нанесення тілесних ушкоджень є підставою, не тільки позбавлення батьків (чи одного з них) прав, так і притягнення до кримінальної відповідальності за злочин проти здоров’я дитини Законом передбачено, що якщо суд при позбавленні батьківських прав виявить в діях батьків 

ознаки злочину, то відповідно до ст. 164 Сімейного Кодексу України він може сам порушити кримінальну справу.

Кримінальний Кодекс України

                В статті 52 Конституції сказано, що будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідується за законом.        В Кримінальному Кодексі України передбачено покарання ст. 304 обмеження, або позбавлення волі на строк до 5 років за втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність, у пияцтво, у заняття жебрацтвом, азартними іграми.

                В ст. 303 КК  проституція, або примушування чи втягнення до занять проституцією в ч.3 сказано: Дії вчинені щодо неповнолітнього або організованого групою караються позбавленням волі на строк від 3 до 5 років.

                В Кримінальному Кодексі України в ст. 307 (309) про „незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів” такі дії із залученням неповнолітніх караються позбавленням волі на строк від 5 до 10 (12) років.    Ст. 324 Кримінального Кодексу України охороняє здоров’я неповнолітніх. Схилення неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів, що не є наркотичними або психотропними карається обмеженням чи позбавленням волі до 3 років.

Наказ Державного комітету України у справах сім’ї та молоді, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров’я України

від 16.01.2004 р.№5/34/24/11. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.01.2004 р. за №99/8698)

З приводу жорстокості та насильства в сім’ї або реальної загрози їх виникнення слід керуватися порядком розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або реальної загрози його вчинення, який

Розділ 1.Загальні положення

1.1. Кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності.( поняття « дитина» - особа в віці 18 років)

1.2. Цей Порядок визначає механізм взаємодії структурних підрозділів …. В попередженні жорстокого поводження з дітьми, фізичного, сексуального , психологічного, соціального насильства, невідкладної допомоги дітям. Які потерпіли від жорстокого поводження.

Розділ 2. Порядок подання та реєстрація звернень та повідомлень.

2.1. Звернення(повідомлення) про факти жорстокого поводження з дитиною подаються як самою дитиною, так і фізичними особами за місцем їх проживання за наявності фактів такого поводження або при реальній загрозі їх учинення.( протягом 1 доби до служби у справах неповнолітніх)

Розділ 3. Розгляд звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або реальної загрози його вчинення.

3.4. Органи і заклади освіти:

3.4.1. Здійснюють приймання заяв та повідомлень про випадки жорстокого поводження з дітьми.

3.4.2. Терміново ( протягом 1 доби) передають повідомлення у письмовій  формі до служби в справах неповнолітніх, органів внутрішніх справ про випадок жорстокого поводження з дитиною чи реальну загрозу його вчинення.

3.4.3. Уживають заходів до виявлення і припинення фактів жорсткого поводження з дітьми у навчальних закладах, притягують до дисциплінарної відповідальності співробітників, учнів та інших осіб, які допускають жорстоке поводження з дітьми.

3.4.4. Керівники навчальних закладів зобов’язують педагогічних працівників, зокрема класних керівників, проводити попереджувальну роботу з батьками з метою недопущення випадків жорстокого поводження з дітьми в сім’ях , а також відстежувати подібні випадки з боку інших учнів.

3.4.5.  Класні керівники організовують роботу з батьками щодо роз’яснення наслідків жорстокого поводження з дітьми в сім’ях, а також з особами, що становлять найближче оточення дитини, яка постраждала від жорстокого поводження або потерпає від реальної загрози його вчинення.

                Батьки несуть відповідальність за

       життя та здоров’я дітей під час дозвілля

 Найтиповішими помилками сімейного виховання є

·         дефіцит позитивного спілкування батьків з підлітками;

·         відсутність у дорослих стійких власних моральних устоїв;

·         організація життя в сім’ї не сприяє формуванню у дитини      моральних звичок;

·         батьки не знають, не розуміють внутрішнього світу дитини;

·         недоброзичливе, грубе ставлення дорослих до підлітка.